Що ж таке креативність?
| |||||||||||||||
|
| ||||||||||||||
| |||||||||||||||
На схемі бачимо, що термін «креативність» має подвійне значення: творчість і створення. Але треба пам'ятати, що творчість не завжди дає творчий результат, а креативність веде до створення творчого продукту. Поняття «креативність» у контексті психологічного знання набуло значення до початку 50-х років XX ст. Піонером у сфері креативності вважають Дж. Гілфорда, який ототожнив поняття креативності та творчого мислення. Дослідження в галузі креативності проводились вітчизняними (С. Медник, Д. Богоявленська, М. Гнатко, В. Дружинін, В. Козменко) та зарубіжними (Дж. Гілфорд, Е. Торренс, Ф. Бардон, Д. Харрінгтон) ученими.
На сьогодні існує більше ста визначень креативності. Згідно з концепціями креативності Дж. Гілфорда (1969), Е. Торренса (1962), Д. Богоявленської (1983), креативність є загальною характеристикою особистості і впливає на творчу продуктивність незалежно від сфери прояву особистісної активності.
Дж. Гілфорд визначав, що «креативність - це процес дивергентного мислення». Однак він включав у структуру креативності не тільки дивергентне мислення, а і здатність до перетворень, точність розв'язку та інші інтелектуальні параметри. Цим визначався позитивний зв'язок між інтелектом і креативністю, у своїх працях. Гілфорд виділяє шість параметрів креативності:
- здатність до знаходження та постановки проблеми;
- здатність до генерування великої кількості ідей;
- гнучкість - здатність до продукування різноманітних ідей;
- оригінальність - здатність відповідати на стимули нестандартно;
- здатність удосконалювати об'єкт, додаючи деталі;
- здатність розв'язувати проблеми, тобто здатність до аналізу та синтезу.
Таким чином він виділив один із аспектів креативності - креативне мислення - один із видів мислення, що характеризується створенням суб'єктивно нового продукту та новоутвореннями в самій пізнавальній діяльності з його створення. Новоутворення стосується мотивацій, мети, оцінок.
У Європі виділяють чотири основних параметри креативності:
1) оригінальність - здібність продумувати віддалені асоціації, незвичайні
відповіді;
2) семантична гнучкість - здібність виявляти основну властивість об'єкта та
пропонувати новий спосіб його використання;
3) образна адаптивна гнучкість - здібність змінювати форму стимулу таким
чином, щоб бачити в ньому нові ознаки та можливості для використання;
4) семантична раптова гнучкість - здібність продукувати різні дії в
нерегламентованій ситуації.
Деякі дослідники (Р.Стернберг, Т. Лубарт) виділяють загальні вимоги до процесу креативного мислення незалежно від проблеми, на яку він спрямований, а саме: зміна структури зовнішньої інформації та внутрішніх уявлень за допомогою формування аналогій і поєднання концептуальних прогалин; постійне переформування проблеми; застосування існуючих знань, спогадів та образів для створення нового й використання старих знань і навичок у новому ключі; використання невербальної моделі мислення; процес креативності вимагає внутрішнього напруження. Уважаю, що ці вимоги можна задовольнити у процесі пізнавальної діяльності. Але для розвитку креативного мислення учні повинні оволодіти прийомами розумової діяльності та застосовувати їх.
Комментариев нет:
Отправить комментарий