Досвід роботи

 "Розвиток креативного мислення учнів на уроках образотворчого мистецтва"

Якщо бути абсолютно логічним,

то зробити відкриття неможливо

  А. Ейнштейн

Вступ

У  сучасних умовах гуманізації й демократизації навчального процесу
як ніколи актуальні дидактичні заповіді В.Сухомлинського. У книзі „ Сто
порад учителю‖ він писав: «Немає абстрактного учня. Мистецтво й 
майстерність навчання і виховання полягає в тому, щоб розкривати сили й 
можливості кожної дитини, дати їй радість успіху в розумовій праці...». Тому завдання вчителя – допомогти учневі знайти себе в житті,
пробудити чи розвинути в дитині те творче зернятко, яке є в кожному, бо
закладене там природою.

Розвивати творчі здібності можна по-різному. Окремі учні (обдаровані)
переважно самостійно тренують свої задатки, щоб розвинути їх у здібності, і
удосконалюють свої здібності, щоб вони стали творчими. Але для розвитку
творчих здібностей більшості школярів важливою є саме роль учителя.
Завдання педагога – управляти процесами творчого пошуку, йдучи від
простого до складного: створювати ситуації, що сприяють творчій активності
та спрямованості школяра.

До проблеми креативності неодноразово звертались дослідники та, не зважаючи на це, вона залишається найменш розгаданою частиною людської активності. Креативність пов'язана з різними аспектами людської особистості.

Креативна людина володіє більшою привабливістю у спілкуванні. Вона притягує до себе людей. В її товаристві час спливає непомітно та виникає бажання якомога довше залишатися поруч з нею. При цьому привабливість творчої людини пов'язується не лише з її постійним розвитком, змінами, але й з її відкритістю іншому досвіду. А ця відкритість, у свою чергу, звершує це коло, чи точніше, продовжує спіраль розвитку.

Створення ситуації успіху, сприятливих умов для повноцінної
діяльності кожної дитини – основна мета, що покладена в основу
інноваційних технологій навчання. Багато з них варті уваги сучасного
педагога, який прагне дати якісний рівень знань, зробити урок цікавим,
досягти максимального взаєморозуміння і співпраці між вчителем і учнем.

 Актуальність і перспективність досвіду:

Ø забезпечує умови для розвитку творчої особистості дитини;
Ø сприяє виконанню завдань Національної доктрини розвитку освіти;
Ø несе позитивну мотивацію учнів до пізнавальної діяльності, потребі в 
самопізнанні, самореалізації та самовдосконаленні;
Ø дозволяє гарантувати досягнення певного стандарту освіти;
Ø забезпечує особистісно орієнтовану модель навчання;
Ø робить можливим оригінальний підхід до сучасного уроку образотворчого мистецтва

          Мета досвіду: створити оптимальні умови для розвитку творчого
потенціалу дитини на уроках мистецтвата та  в позаурочний час засобами
образотворчого  мистецтва, формувати атмосферу співробітництва  взаємодії
вчителя та учня.

Творча людина бачить інших у всій сукупності їхніх рис і властивостей, а при такому погляді люди ні кращі, ні гірші в порівнянні один до одного: вони просто різні. Людина, яка виходить на рівень розвинутої креативності, більш демократична у стосунках з оточуючими. При цьому вона не приймає нікого насилля чи придушення.

А. Галін так описує творчу людину: «Творча людина створює навколо себе клімат відкритості, доброзичливості, можливість прояву спонтанних і вільних схильностей і проривів. Творча людина ворог деспотизму, вона висміює, відкидає, заперечує його, не терпить насильства». Чим вищий рівень розвитку особистості, тим м'якша, демократичніша людина в поводженні з іншими.

Суспільству потрібні люди, які здатні приймати нестандартні рішення, уміють творчо мислити. Тому одним із пріоритетних напрямів політики нашої держави є турбота про обдаровану та талановиту молодь, її творчий, інтелектуальний, духовний та фізичний розвиток. Як зазначено в Національній доктрині розвитку освіти: «Держава повинна забезпечувати розвиток творчих здібностей і навичок самостійного наукового пізнання, самоосвіти і самореалізації особистості». Одним із вирішальних чинників розв'язання цих завдань є розвиток креативного мислення учнів.

Теоретичне обгрунтування

Що ж таке креативність?

Креативність

Creative (англ.)

Creation (лат.)

Творчий

Створення

На схемі бачимо, що термін «креативність» має подвійне значення: творчість і створення. Але треба пам'ятати, що творчість не завжди дає творчий результат, а креативність веде до створення творчого продукту. Поняття «креативність» у контексті психологічного знання набуло значення до початку 50-х років XX ст. Піонером у сфері креативності вважають Дж. Гілфорда, який ототожнив поняття креативності та творчого мислення. Дослідження в галузі креативності проводились вітчизняними (С. Медник, Д. Богоявленська, М. Гнатко, В. Дружинін, В. Козменко) та зарубіжними (Дж. Гілфорд, Е. Торренс, Ф. Бардон, Д. Харрінгтон) ученими.

          На сьогодні існує більше ста визначень креативності. Згідно з концепціями креативності Дж. Гілфорда (1969), Е. Торренса (1962), Д. Богоявленської (1983), креативність є загальною характеристикою особистості і впливає на творчу продуктивність незалежно від сфери прояву особистісної активності.

Дж. Гілфорд визначав, що «креативність - це процес дивергентного мислення». Однак він включав у структуру креативності не тільки дивергентне мислення, а і здатність до перетворень, точність розв'язку та інші інтелектуальні параметри. Цим визначався позитивний зв'язок між інтелектом і креативністю, у своїх працях. Гілфорд виділяє шість параметрів креативності:

-                   здатність до знаходження та постановки проблеми;

-             здатність до генерування великої кількості ідей;

-             гнучкість - здатність до продукування різноманітних ідей;

-             оригінальність - здатність відповідати на стимули нестандартно;

-             здатність удосконалювати об'єкт, додаючи деталі;

-             здатність розв'язувати проблеми, тобто здатність до аналізу та синтезу.

Таким чином він виділив один із аспектів креативності - креативне мислення - один із видів мислення, що характеризується створенням суб'єктивно нового продукту та новоутвореннями в самій пізнавальній діяльності з його створення. Новоутворення стосується мотивацій, мети, оцінок.

У Європі виділяють чотири основних параметри креативності:

1) оригінальність - здібність продумувати віддалені асоціації, незвичайні

відповіді;

2) семантична гнучкість - здібність виявляти основну властивість об'єкта та

пропонувати новий спосіб його використання;

3) образна адаптивна гнучкість - здібність змінювати форму стимулу таким

чином, щоб бачити в ньому нові ознаки та можливості для використання;

4) семантична раптова гнучкість - здібність продукувати різні дії в 

нерегламентованій ситуації.

Деякі дослідники (Р.Стернберг, Т. Лубарт) виділяють загальні вимоги до процесу креативного мислення незалежно від проблеми, на яку він спрямований, а саме: зміна структури зовнішньої інформації та внутрішніх уявлень за допомогою формування аналогій і поєднання концептуальних прогалин; постійне переформування проблеми; застосування існуючих знань, спогадів та образів для створення нового й використання старих знань і навичок у новому ключі; використання невербальної моделі мислення; процес креативності вимагає внутрішнього напруження. Уважаю, що ці вимоги можна задовольнити у процесі пізнавальної діяльності. Але для розвитку креативного мислення учні повинні оволодіти прийомами розумової діяльності та застосовувати їх.

Практична значущість досвіду

Креативне навчання - це процес постійної співпраці вчителя й учня. Навчальний процес організується як живий контракт партнерів, зацікавлених один в одному та у справі, якою вони займаються разом. Креативне навчання має характерну рису: навчальний процес зливається з життям, із рішенням реальних творчих задач.

Працюючи над темою «Формування креативного мислення учнів на уроках образотворчого  мистецтва." використовую різні методи і технології.  Найбільш ефективним вважаю метод арт-терапії.

Арт-терапія - це своєрідний символічний процес пізнання себе і світу. У творчості втілюються почуття, надії і страхи, очікування і сумніви, конфлікти і примирення. Творчі можливості людини, які розкриваються і реалізуються в процесі арт-терапії - стимулюють її інтелектуальний та емоційний розвиток, дають можливість перебороти накладені соціумом обмеження, заведені свідомістю бар’єри і просто дають дитині відчуття власної значимості, унікальності й неповторності.

Арт-терапія - цілий комплекс засобів, які допомагають вирішити більшість проблем без насилля і дуже успішно. Це може бути робота з малюнками, драма-, казко-, музикотерапія, терапія рухом і танцем, голосотерапія та ін.

Найпоширенішою і найулюбленішою формою арт-терапевтичних методів є малювання. Малювання дає можливість «відреагувати» на переживання на папері й тим самим звільнитися від турбот, негативних емоцій, пригнічення, комплексів. Малюючи, дитина працює і думками й почуттями, які здаються незрозумілими. Інколи художні образи - це єдиний інструмент, який допомагає усвідомити особливості психічної діяльності та фізичного самопочуття. Механізм малювання може вступати запобіжним клапаном, що знижує внутрішній тиск, який загрожує руйнуванню особистості.

Приклади:

Психомалюнок «Що мене дратує?»

Мета: стимулювати спонтанне виявлення почуттів та станів особистості.

Хід вправи. Намалювати кольоровими олівцями чи фломастерами малюнок на тему «Що мене дратує?». Потім розповісти, що там намальовано. Після цього учитель забирає малюнки, говорячи: «цього стану роздратування більше немає, ми забираємо і викидаємо.»

Вправа «Девіз»

Мета: усвідомити своє життєве кредо.

Хід вправи. Усі учні по черзі говорять про те, яку футболку і з яким написом-девізом вони купили б собі, аби була така можливість. Цей напис має відображати їхнє життєве кредо, головний життєвий принцип, а колір відвідати їхньому характерові.

Рефлексія:

Чи легко було визначити й зобразити власний девіз, життєве кредо?

З чим це на вашу думку, пов’язано?

Вправа «Мій дракон, мої вади»

Мета: виробити вміння аналізувати й визначати негативні риси своєї особистості та вчитись обирати шляхи боротьби з ними.

Хід вправи. Учитель розповідає учням про те, що в кожного є «свій дракон» - це наші вади, які заважають нам жити, але з якими ми змирилися.

Дітям пропонують намалювати «свого дракона» і назвати його загалом і кожну голову окремо. Після виконання учні придумують історію про те, як вони переможуть своїх драконів. Вони можуть обє’днуватися в групи і придумувати спільну історію.

Вправа «Мій всесвіт»

Мета: виробити вміння аналізувати свою «Я-концепцію».

Хід  вправи. У центрі аркуша потрібно намалювати сонце і в його центрі велику букву «Я». Потім від цього «Я» - центра всього всесвіту - намалювати лінії до зірок і планет: моє улюблене заняття; мій улюблений колір; мій улюблений звук; запах; моя улюблена тварина; гра; їжа; музика; мої улюблені пори року; що я найбільше люблю робити; місце, де я найбільше люблю бувати; мій улюблений співак або група; мої улюблені герої; я відчуваю в собі здібності до...; людина, якою я захоплююсь; найкраще я вмію...; я знаю, що я зможу; я впевнений у собі, тому що...

Учитель говорить про те, що «зоряна карта» кожного показує – у всіх багато можливостей, багато того, що робить кожного з нас унікальними, і того, що для всіх нас є спільним. Тому ми потрібні одне одному, і кожна людина може досягти успіху в житті.

Казкотерапія сьогодні переживає бум популярності. Вона ефективна в роботі з учнями які з цікавістю і активністю вступають в гру: це дозволяє не тільки розслабитися,а й змоделювати, а потім й програти багато проблемних ситуацій. Процес самовираження через казку зміцнює психічне здоров'я,є суттєвим психопрофілактичним чинником. Варіантів залучення до казки багато: використання казки як виду ігрової терапії — створення казки, інтерпретація символів і мотивів у казках.

Наприклад

В одному простому Олівці жили-були дві сестриці — Лінія , одна тонка, ледь помітна, інша — жирна і чітка, братик Штрих і зовсім маленька сестра Крапка. І хоч жили вони однією сім'єю, всі були різні і, ясна річ, призначення мали неоднакове. Та вони цього не знали, а тому з'явилися з Олівця, коли їм заманеться. Виходила велика плутанина. Олівець зовсім був втратив голову, та, на щастя,зустрів Гумку. Розповів їй про свою біду, а Гумка й каже: "Я тобі допоможу. Тільки-но з'явиться не та Лінія, я її одразу ж витру".

Почули цю розмову сестрички Лінії, Штрих і Капля, злякалися Гумки та й перестали вискакувати з Олівця, коли їм заманеться, почали дотримуватися черги. Тонка, ледь помітна Лінія з'явилася, коли потрібно було розмістити на аркуші малюнок, виконати начерк загальних обрисів зображуваного предмета, намітити пропорції, тощо. Жирна і чітка, навпаки, висувала їх на передній план. Штрих залишав короткі сліди, коли потрібно було передати найтонші тональні відношення малюнка. А Крапка з'являлася, щоб створити враження лаконічності, стислості, закінченості, наближеності. Так Гумка допомогла Олівцю привчити Лінії, Крапку, Штрих до порядку.

Бесіда

То хто ж живе в Олівці?

Що можна відобразити за допомогою лінії?

Чи є у лінії характер?

Історія для роздумів

Під вечір один селянин сів на порозі скромної хатини, аби насолодитися вечірньою прохолодою. Мимо його хати звивалася дорога, яка вела до села. Чоловік, який ішов нею, помітив селянина і подумав: "Ця людина — взірець ледаря. Нічого не робить, тільки сидить цілими днями на порозі.. .".Трохи згодом проходила інша людина й подумала: "Це якийсь джигун. Сидить цілий день і пасе очима, що тут ходять. Напевно, чіпляється до них...". Нарешті ішов до села якийсь мандрівник і подумав:" Мабуть, це працьовитий чоловік. Працював увесь день, а тепер сів собі відпочивати". Справді, майже нічого не можемо сказати про селянина, що сидів на порозі своєї хати. Натомість про трьох перехожих , що йшли до села, знаємо : перший — ледар , другий — особа підозріла , а третій — людина працьовита. Усе , що говориш , свідчить про тебе ; особливо коли твої слова стосуються інших.

Дуже важливу роль на уроках образотворчого мистецтва займає діагностика емоційного стану учнів. Вона допомагає мені виявляти проблеми і труднощі в соціально - психологічному аспекті, будувати свою діяльність із врахуванням результатів.

Як я це роблю?

Малюю на дошці на дошці великий термометр, верхні й нижні значення шкали якого не перевищують +12 і -12. Якщо крапки поставлені учнями, розташовано у верхній частині - можна починати заняття. Якщо ж у нижній - це свідчить про погане емоційне самопочуття, а значить - треба поліпшити атмосферу в аудиторії. Для цього використовую «хвилинки -веселики» або фізкультхвилинки, які швидко підіймають настрій у дітей та викликають позитивні емоції. Технологію «Термометр» чергую з технологіями «Фігурки» : заздалегідь із кольорового паперу вирізаю фігурки звірів, домашніх тварин, рослин геометричні фігури. Перед початком уроку фігурки розкладаю на столі. Кожному з учнів пропоную обрати собі одну з фігурок, колір якої відповідає його емоційному стану. Потім усі, сидячи за партами, піднімають свої фігурки - і я можу орієнтуватися в емоційному стані класу.

Інколи перед початком уроку пропонують учням розповісти про їхні очікування й побоювання : це допомагає мені краще розуміти свої дії, коригувати свою діяльність, висвітлювати повніше ті питання, які цікавлять учнів. З тією ж метою малюю на дошці соняшник, пелюстки якого будуть очікуваннями, чи корабель вітрила якого треба напнути вітром - очікуваннями від заняття. Якщо учням складно висловлюватись вголос, вони пишуть очікування й побоювання на аркушах паперу, які потім анонімно представляються класу.

Для розслаблення найбільш ефективними методами є медитативні прийоми, аутогенне тренування, прийоми музичного впливу при певній підготовці сприйняття слухачів( наприклад, у формі глибокої релаксації, ди­хальних вправ тощо).

Вправа"Поплавець в океані"

Мета: здійснити релаксацію.

Інструкція. Уявіть,що — маленький поплавець у великому океани... У вас немає компаса,карти ,штурвала,весел... Ви рухаєтеся туди, куди вас несе вітер і океанські хвилі... Велика хвиля може на деякий час накрити вас , але ви знову виринаєте на поверхню ... Спробуйте відчути ці поштовхи... Відчуйте рух хвилі, тепло сонця, краплі дощу, подушку моря під вами , яка підтримує вас... Придивіться, які ще відчуття виникають у вас, коли ви уявляєте себе маленьким поплавцем у великому океані. Якщо ви відчуваєте страх, переконайте себе, що ви сильніші за хвилі і вітер, ви не можете потонути,ви знову і знову випливаєте з таємничих глибин, куди вас намагалася загнати стихія.

Вправа-руханка"Малюємо цифри"

Мета: зняти фізичне та емоційне напруження, поліпшити настрій.

Хід вправи. Учням пропоную малювати в повітрі цифри різними частинами свого тіла: 1— носом, 2— правим плечем, 3— лівим плечем, 4— правою ногою, 5— лівою ногою, 6— ліктем правої руки, 7— ліктем лівої руки, 8— правою ногою, 9— лівою ногою, 10— сідницями. Вправу повторити.

Релаксаційна вправа"Храм тиші"

Умостіться зручніше. Руки вільно покладіть перед собою. Розслабте спину. Заплю­щіть очі... Ви робите легкий і глибокий вдих. Спокійний і довгий видих. Без зусиль, вільно й легко дихаєте. Ваші ноги торкаються підлоги... Ваші руки торкаються стільчика... Ви відчуваєте їх опору... Підтримку... Уявіть, що ви прогулюєтесь околицею багатолюдного великого міста. Спробуйте відчути, як ваші ноги торкаються бруківки. Ви робите крок за кроком... Зверніть увагу на перехожих. Роздивіться їхні обличчя, фігури. Вони проходять поруч стривожені, спокійні, закохані, байдужі, веселі. Довкола багато руху й шуму, людей та автомобілів, яскравих вітрин і кольорових реклам. Зупиніться. Прислухайтесь до своїх відчуттів. Тепер поверніть за ріг і прогуляйтесь тихою алеєю... Ви помічаєте великий будинок, що вирізняються своєю архітектурою, незвичністю. Ви підходете, торкаєтеся важких, різьблених дверей, на яких читаєте: "Храм тиші". Ви розумієте: це місце, де не чути звуків суєти, де ніколи не вимовляють марні слова ви відчиняєте прохолодні двері, входите й одразу вас огортаю повна спокою тиша. Ви відчуваєте,як у цій тиші звільняєтеся від напруження. Ви відчуваєте, як звільняєтеся від емоційного навантаження. У цьому будинку ви наповнюєтеся спокоєм. Зараз вас ніщо не хвилює, ніщо не бентежить, ви звільняєтеся від усіх турбот. Уся ваша свідомість наповнюється спокоєм ... Коли ви захочете покинути будинок, штовхніть дерев'яні двері й вийдіть на вулицю. Як ви почуваєтесь тут? Насолодіться своїми відчуттями, повнотою життя. Ви пам'ятаєте дорогу, яка привела вас до храму тиші, щоб іноді повертатися сюди? Глибоко вдихніть і видихніть, розплющте очі та повертайтесь у реальність.

            Розвиваючи креативне мислення обов’язково треба використовувати метод проектів.

Проектний метод — дидактичний засіб активізації пізнавальної діяльності учнів, розвитку креативного мислення й одночасно формування особистісних якостей. Три "кити", на яких тримається дана технологія — самостійність, діяльність, результативність.

Проект спонукає учня проявити інтелектуальні здібності, моральні й комунікативні якості,продемонструвати рівень оволодіння знаннями й загально навчальними вміннями, здатність до самоосвіти та самоорганізації. Проектній діяльності повинен передувати "мозковий штурм", у процесі якого постануть нові цікаві для учнів проблеми. У процесі здійснення проекту учні синтезують знання, інтегрують інформацію суміжних дисциплін, шукають більш ефективні шляхи вирішення задач проекту, спілкуються один з одним. Спільна діяльність реально демонструє широкі можливості співробітництва, у ході якого учні ставлять мету, визначають оптимальні засоби її досягнення, розподіляють обов'язки, проявляють власну компетентність.

Проектування — особливий вид інтелектуальної діяльності, шлях задуму або спосіб планування, що пов'язує ідею з її втіленням. Це діяльність, яка сприяє розвитку творчих здібностей учня, перетворює його на суб'єкт педагогічного процесу, її результатом є формування інтелектуального й пошукового досвіду, що забезпечує активну, творчу позицію людини в розв'язанні будь-яких життєвих проблем.

Під час проектування діяльності учні навчаються:

-         планувати свою роботу, заздалегіть прогнозуючи її результати;

-         використовувати багато джерел інформації;

-         самостійно відбирати й накопичувати матеріал;

-         аналізувати факти та порівнювати їх;

-         аргументувати власні судження;

-         приймати рішення;

-         установлювати соціальні контакти, розподіляти обов'язки, взаємодіяти один з одним;

-         презентувати створення перед аудиторією;

-          оцінювати себе та інших.

У своїй роботі ми найчастіше використовуємо такі види проектів: інформаційні, ігрові, дослідницькі, творчі, практичні. Вид проекту залежить від віку учнів і теми.

Наприклад

            Результатом роботи всіх учнів класу на уроках з теми «поняття про містобудівне та ландшафтне проектування» в 7-му класі може бути макет сучасного мікрорайону, в якому кожна група виконує макет споруди певного типу (дитячій майданчик, спортивний стадіон, парк розваг, повітряна дорога тощо).

Учні в групі можуть розподілити ролі так: відповідальний за проект, організатор, генератор ідей, оформлювач результатів.

Етапи роботи над проектом:

1.     Оголошення вчителем теми.

2.     Постановка проблеми. Учні визначають, які споруди необхідно внести до проекту; встановлюють характерні конструктивно - стилістичні особливості кожного типу споруд; пропонують варіанти виконання завдання (з допомогою вчителя).

3.     Розподіл   завдань   серед   груп,   пошук   інформації,   визначення найкращого варіанту, встановлення способів виконання макету.

4.       Робота над завданням: добір необхідних матеріалів, креслення розгортки, виготовлення виробу.

5.     Попереднє обговорення отриманих результатів в групах.

6.     Захист (презентація проектів).

7.     Колективне обговорення. Висновки.

Великі можливості розкриваються на уроках - конкурсах. Кожна група учнів прагне на такому уроці створити кращий зразок виконання одного й того ж завдання. Це може бути міні - конкурс, проведений за кілька хвилин, наприклад: за однаковими наборами частин споруд змоделювати будинок; створити кросворд; знайти помилки в запропонованих малюнках чи назвати якнайбільше художників певної епохи. У позаурочний час з тією ж метою можна провести «Образотворчий КВК».

Вивчаючи з учнями сучасні напрямки образотворчого мистецтва, зокрема - графіті, доцільно запропонувати дітям знайти на території мікрорайону або й усього міста об'єкти , які можна було б прикрасити у вказаній техніці. Такі завдання сприяють розвитку в учнів уміння спостерігати оточуючий їх світ й активізують бажання зробити його кращим.

            Часто на уроках я застосовую ігрові моменти, нестандартні ситуації, елементи режисури. Зокрема, тренуючи уяву, я пропоную учням різноманітні ігри та головоломки.

Наприклад

Вправа «Що нагадує чорнильна пляма?»

Хід вправи. Учні впродовж 1-2 хвилин фіксують у себе в альбомах усі ті предмети, явища, сцени, які їм нагадує пляма на плакаті прикріплена до дошки. Потім відбувається обговорення.

Варіант гри: учні самостійно роблять ляпку на папері і розповідають, що вони бачать у ній.

Вправа «Крапка крапку доганяє»

Хід вправи. Діти, заплющивши очі, на кожне слово віршика, який читає учитель, ставлять крапочки, не підглядаючи.

Крапка крапку здоганяє.

Поміж крапок ліс дрімає –

І берези, і дуби…

Вийшов хлопчик по гриби.

Де вони? Шука між листу.

Щоб знайти, потрібно хисту.

Раз, два, три, чотири, п’ять –

Ми їх будем малювать.

Учні відкривають очі і уважно придивляються, поєднуючи крапочки: на що схожий малюнок, які асоціації викликає.

Той, хто не розгледів у своїй роботі певний образ, продовжує ставити крапочки, слухаючи віршик:

Раз, два, три, чотири, п’ять,

Будем далі мислювать.

Заховалися грибочки

За пеньочки, за листочки.

Зможу я і зможеш ти

На рисунку віднайти

Цей грибочок за пеньочком,

Що сховався під листочком.

Проходить обговорення малюнків.

Перевірка та оцінювання робіт проходить на уроках за різними схемами.

Найбільше мною практично застосовується схема, коли діти отримують «листочки», «серця», «квітки» певного кольору, який відповідає кількості балів:

червоний -12 балів;

оранжевий - 11 балів;

жовтий - 10 балів;

зелений - 9 балів;

коричневий - 8 балів;

вишневий - 7 балів.

Наприкінці уроку прикрашаємо зображення дерева, вивішене заздалегідь, або «створюємо» галявину з квітів, тобто дивимося на результат своєї роботи й наочно оцінюємо її.

Позитивний настрій у класі викликає пропозиція учителя вдатися до само- та взаємооцінки виконаної впродовж уроку роботи. Діти виступають суворими та справедливими критиками роботи товариша або власної; найчастіше вони дуже доброзичливі й виявляють оригінальне бачення виконаної роботи.

Індивідуальну роботу веду з обдарованими дітьми 5-7 класів, які відвідують гурток образотворчого мистецтва «Мальви». На заняттях гуртка ми виконуємо роботи в різних техніках, яких можна навчитися лише під час додаткових занять. Це й аплікації з бісеру, і малюнки, посипані сіллю, і створення панно з природного матеріалу. Роботи учнів демонструються на виставках, що проходять під час батьківських зборів, або присвячені святам. Учні радіють успіхам, дивлячись на власні творіння. Це надає дітям упевненості і спонукає їх ще більше зусиль і часу віддавати справі мистецтва.

Дуже допомагає залучити учнів до самостійної творчості власний приклад учителя, який я намагаюся надати їм, займаючись у вільний час живописом по шовку, виготовленням сувенірів в різних техніках, які часто дарую друзям або й учням.

Висновки

Розвиток творчих  здібностей вимагає створення певних умов, за яких дитина почуватиметься вільною від впливу дорослого. Коли діти захоплені, вільні, безтурботні, творче рішення приходить ніби саме собою. Дитина дивується, радіє результатові.

Творчі прояви наявні там, де відсутні заборона, стримування, певні знання, моральні принципи тощо. Тому в самостійній діяльності або під час спільних з дорослим ігор дитині слід ненав'язливо розкривати прийоми творчого мислення, вчити її помічати незвичне.

Отже, креативність є однією з базових характеристик дитини, що характеризує активну позицію особистості, готовність ухвалювати миттєві рішення, допитливість,

Здатність коментувати процес та результати діяльності, стійку мотивацію досягнень, розвинену уяву, а також здатність до створення творчого образу, який характеризується оригінальністю, варіативністю, гнучкістю та рухливістю.

Мої вихованці постійно беруть активну участь у шкільних та міських образотворчих конкурсах різних напрямків, виборюючи призові місця; група найздібніших моїх учнів систематично допомагає мені в оформленні різноманітних стендів, сцени для шкільних свят, у прикрашенні залу для проведення ранків, у підготовці сценічних костюмів. Я завжди знаходжу з учнями спільну мову як у висуванні творчих ідей, так і в утіленні їх у життя. Ставлю за мету не навчити, а дати поштовх вчитися естетиці все життя. Здавалося б, можна прожити не спілкуючись з прекрасним, або ж спілкуватися з ним, як виходить, на рівні «нерозвиненого смаку». Але ж тоді можна відмовитись від будь - яких інтелектуальних багатств, накопичених людством, що передавались із покоління в покоління. Народний артист С.Образцов сказав у одній із телепередач: «Що таке талант? Це вміння людини здивуватися льоту бджоли, кольору неба, вміння почути пташиний спів. Здивуватися і спитати себе: «А чому?» І захотіти відповісти на запитання хімічною формулою, математичним розрахунком, фарбами на полотні.» Моя мета у тому, щоб школяр узяв із собою в доросле життя не тільки вміння розуміти і милуватися прекрасним. Він повинен прагнути до самостійних нових зустрічей з гармонією, стати творцем красоти, прагнути вносити її у всі сфери життя.

 Список літератури:

1.ШурухтС.М. Підлітковий вік: розвиток креативності, самосвідомості, емоцій, комунікації та фінансової відповідальності. – СПб.: Йдеться, 2006.

2.Торшина В.А. Сучасні дослідження проблеми креативності у закордонній психології // Питання психології, 1998, № 4

3. Ґодфруа Ж. Психологія: У 2 т. – М.: Світ, 1992. – Т. 1.

4.Лук О.Н. Психологія творчості. – М.: Наука, 1978.

5.Разумникова О.М. Особистісні і когнітивні властивості у ході експериментального визначенні рівня креативності / Про. М.Разумникова, Про. З.Шемелина // Питання психології, 1999, № 5.

6. ВиготськийЛ.С. Психологічні основи творчої діяльності // Вільне розвиток особистості школяра: Філософські й психолого-педагогічні основи освіти /Сост. У. І. Аксьонова, Р. Р.Карандашова. –Ставрополь:СКИПКРО, 2000.

7. Гілфорд Дж. Структурна модель інтелекту // Психологія мислення. – М.: Прогрес, 1965.

8.Линдсей Р. Творче критичну мислення / Р.Линдсей, До. З.Халл, Р. Ф. Томпсон // Хрестоматія із загальної психології: Психологія мислення. – М., 1981. – З. 149-152.

9.Арнхейм Р. Візуальне мислення // Хрестоматія із загальної психології: Психологія мислення. – М., 1981.

10.Петрушин У. І. Психологічні аспекти діяльності вчителя і класного керівника / М.: Центр «Педагогічний пошук», 2001.

11.Богоявленская Д. Б. Психологія творчі здібності. – М., 2002.