Урок історії

Відділ освіти виконавчого комітету

Бердянської міської ради

Загальноосвітня школа I-III ступенів №7

Розгорнутий конспект

 уроку з історії

у 5 класі

з теми: «ЛЮДИ В ІСТОРІЇ.

Тарас Шевченко»

                                                Підготувала
                                                     МАТВЄЄВА В.А.,                                                            учитель історії,

категорія вища

м. Бердянськ - 2014

ТЕМА: ЛЮДИ В ІСТОРІЇ.

          ТАРАС ШЕВЧЕНКО

МЕТА: навчальна — продовжити наводити приклади історичних постатей, важливих для історії та культури України, у доступній для п’ятикласників формі розповісти про Тараса Шевченка;

                   розвивальна — розвивати навички самостійної дослідницької роботи;

                   виховна — виховувати любов до рідної України, до її народу, до великого Тараса Шевченка, 200-літній ювілей якого 2014 року відзначає світова спільнота.

ТИП УРОКУ: урок вивчення нового матеріалу

ОБЛАДНАННЯ: медіапрезентація “Тарас Шевченко. Загальні відомості про Великого Кобзаря. Матеріали інтернету” та записи музичних творів на слова Т.Г.Шевченка (за медіазбіркою “На допомогу класоводам та класним керівникам”, ЗОШ №7, 2013-2014 навчальний рік), “Кобзар”Т.Г.Шевченка, художній альбом “Шевченко-художник”, учнівські малюнки до творів Т.Г.Шевченка, підручник.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

УЧИТЕЛЬ вітається з УЧНЯМИ, перевіряє іх готовність до уроку, запрошує сісти.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

Перевірка домашнього завдання (УЧНІ мали опрацювати матеріал підручника на стор. 79-84, розглянути ілюстрації та відповісти на питання:

1.     Чому в той самий час люди не живуть однаково?

2.     Чому найчисленнішою групою українського населення в ХІ-ХІХ ст. були селяни?

3.     На яких із малюнків С. Васильківського (стор. 82) зображено українських козаків?

4.     Що означає слово “селянин”?

5.     Як жили українські селяни в минулому?)

Проблемне питання:  Кого називають історичними постатями?

ІІІ. Оголошення теми та мети уроку.

Фонограма пісні “Думи мої” на слова Т.Г.Шевченка

Заздалегідь підготовлений УЧЕНЬ читає напам’ять поезію Т.Г.Шевченка

Думка

Тече вода в синє море,

Та не витікає;

Шука козак свою долю,

А долі немає.

Пішов козак світ за очі;

Грає синє море,

Грає серце козацькеє,

А думка говорить:

«Куди ти йдеш, не спитавшись?

На кого покинув

Батька, неньку старенькую,

Молоду дівчину?

На чужині не ті люде,—

Тяжко з ними жити!

Ні з ким буде поплакати,

Ні поговорити».

Сидить козак на тім боці,—

Грає синє море.

Думав, доля зустрінеться,—

Спіткалося горе.

А журавлі летять собі

Додому ключами.

Плаче козак — шляхи биті

Заросли тернами.

[1838, С.-Петербург]

УЧИТЕЛЬ запитує в учнів, чи знають вони, кому належать слова прослуханого фрагмента пісні та продекламований вірш, стисло говорить про 200-літній ювілей Великого Кобзаря і порпонує відповісти на питання:

                   Чому ім’я Тараса Шевченка стало символом українського відродження?

УЧНІ записують у зошити тему уроку: ЛЮДИ В ІСТОРІЇ. Тарас Шевченко.

IV. Основна частина уроку

Розповідь УЧИТЕЛЯ в супроводі медіапрезентації “Тарас Шевченко. Загальні відомості про Великого Кобзаря. Матеріали інтернету”, демонстрація репродукцій та книг.

УЧИТЕЛЬ. Таких людей, імена й учинки яких засвідчені джерелами і діяння яких впливали на перебіг історичних подій, називають історичнимми постатями. Історичною постаттю, приміром, є Володимир Мономах. Погортайте опрацьовані вдома сторінки підручника й назвіть інших.

            Історичною постаттю, чиє ім’я стало символом українського відродження, є Тарас Григорович Шевченко.

         Зверніть увагу на карту, що зображує Європу ХІХ століття. На географічних картах того періоду України просто не було. Українські землі переділили між собою дві імперії — Російська та Австрійська: Правобережжя, Лівобережжя та Слобожанщина й Південна Україна перебували під царською владою, а Галичина, Буковина й Закарпаття — під цісарською. І хоч у житті цих держав було багато відмінностей, проте ставлення їхніх володарів до населення підкорених земель було майже однаковим: їх не вважали за окремі народи, відмовляли в праві на власну історію та культуру, обмежували вживання рідної мови.

         Саме в такий час випало жити українському поету Тарасові Григоровичу Шевченку.

УЧНІ розглядають портрет поета на стор. 85 та інші, що демонструє ВЧИТЕЛЬ за книгою «Шевченко-художник»

Подальшу розповідь УЧИТЕЛЬ ілюструє слайдами з медіапрезентації “Тарас Шевченко. Загальні відомості про Великого Кобзаря. Матеріали інтернету”

         1840 року вийшла друком збірка віршів Т.Г.Шевченка під назвою “Кобзар”

Заздалегідь підготовлений УЧЕНЬ читає напам’ять вступ до балади Т.Г.Шевченка «Причинна»

Причинна

Реве та стогне Дніпр широкий,

Сердитий вітер завива,

Додолу верби гне високі,

Горами хвилю підійма.

І блідий місяць на ту пору

Із хмари де-де виглядав,

Неначе човен в синім морі,

То виринав, то потопав.

Ще треті півні не співали,

Ніхто нігде не гомонів,

Сичі в гаю перекликались,

Та ясен раз у раз скрипів.

         Перше видання збірки складалося лише з восьми творів. Після арешту поета у 1847 році книжку заборонили, але збірка поширювалася у рукописних списках. Вірші з «Кобзаря» вивчали напам’ять, вони ставали народними піснями. Секрет цієї популярності не тільки в мистецькій довершеності віршів, а й у тому, що вони були зрозумілі й близькі українцям, адже ніколи раніше з такою силою та переконанням не лунав заклик до власного народу скинути чужоземне ярмо та здобути волю.

УЧНІ розглядають ілюстрацію на стор. 86 - «Перше видання «Кобзаря» Тараса Шевченка», читають до неї коментар.

УЧИТЕЛЬ подає короткі відомості з біографії Великого Кобзаря.

         Тарас Шевченко (09.03.1814-10.03.1861) на власному житті відчув усі лиха кріпацької неволі. Упродовж 24 років від народження він був кріпаком. Дев’ятилітнім Тарас потрапив до панського двору козачком, тобто хатнім служкою. Особисту волю Тарас Григорович здобув завдяки клопотанням друзів — художників Карла Брюллова та Івана Сошенка, поета Василя Жуковського, які викупили його з кріпацтва. Вони влаштували талановитого юнака в Петербурзьку художню академію. За кілька літ, закінчивши академію, Шевченко зі званням художника і славою поета приїхав в Україну. Утім зустріч з рідною землею була затьмареною: адже мільйони земляків і далі перебували в кріпацькому ярмі. Кріпаками лишалися й рідні Тараса Шевченка — його брати та сестри. Ось чому так гостро зазвучали Шевченкові вірші.

УЧИТЕЛЬ декламує уривок з поеми Т.Г.Шевченка «І мертвим, і живим, і ненарожденним...»

І смеркає, і світає,

День божий минає,

І знову люд потомлений

І все спочиває.

Тілько я, мов окаянний,

І день і ніч плачу

На розпуттях велелюдних,

І ніхто не бачить,

І не бачить, і не знає

Оглухли, не чують;

Кайданами міняються,

Правдою торгують.

І господа зневажають,

Людей запрягають

В тяжкі ярма. Орють лихо,

Лихом засівають,

А що вродить? побачите,

Які будуть жнива!

Схаменіться, недолюди,

Діти юродиві!

Подивіться на рай тихий,

На свою країну,

Полюбіте щирим серцем

Велику руїну,

Розкуйтеся, братайтеся!

У чужому краю

Не шукайте, не питайте

Того, що немає

І на небі, а не тілько

На чужому полі.

В своїй хаті своя й правда,

І сила, і воля.

         Неволю особисту й неволю державну поет таврував як найбільше зло. Вільнодумство Шевченка було жорстоко покаране царською владою...

V. Закріплення вивченого матеріалу.

Практична дослідницька робота УЧНІВ

УЧИТЕЛЬ пропонує УЧНЯМ виконати завдання, розділившись на невеликі (по 5-6 чоловік) групи.

1. Прочитайте уривок з вірша Тараса Шевченка, надрукованого в «Кобзарі» 1840 року. Коротко сформулюйте його основну думку. Дослідіть відомості з біографії поета й поясніть: що спонукало поета написати такі слова? Якими почуттями вони перейняті?

Зажурилась Україна -

Така її доля!

Зажурилась, заплакала,

Як мала дитина.

Ніхто її не рятує...

Козачество гине,

Гине слава, батьківщина,

Немає де дітись

                   («Тарасова ніч»)

2. Розгляньте малюнок. Як ви вважаєте, чому автор уявив Тараса Шевченка саме в такому незвичайному образі?

VI. Підведення підсумків уроку.

Домашнє завдання

Поціновування та оцінювання роботи УЧНІВ

УЧИТЕЛЬ пропонує УЧНЯМ відповісти на питання:

Що ви дізналися нового про Тараса Шевченка?

Удома УЧНІ виконають Такі завдання:

Опрацювати стор. 85-87.

Підготувати вибірковий переказ тексту: 1) про Тараса Шевченка; 2) про Шевченків «Кобзар». Придумати по 2-3 запитання по тексту переказу.

Творче завдання: підготувати ілюстрації до творів Т.Шевченка про природу, які вивчалися в початкових класах, для участі у виставці учнівських малюнків «Тече вода з-під явора»